вірші

Коротка радість, мов висока хвиля,
Навалиться, придушить і знесе.
Накриє з головою, потім схлине,
І забере з собою геть усе.

І так, мов берег, чистий і омитий,
Стоятиму у розпачі вночі,
Так схожа на липневе стигле жито,
А ще на крик страшних нічних сичів...