вірші

І посмішка зникне з палаючих губ,
І хтось комусь вірить,
І хтось комусь люб,
І хтось когось жде,
І хтось когось кличе,
І хтось когось знає
Не тільки в обличчя...

Цей січень м’який, як подушка із пуху.
Зустрілася з Вами – ми рідні по духу.
Ми в ніч новорічну зустрілись Стрільцями,
Аби хтось когось у житті цім отямив.

Гірлянди ялинки, мов очі, світились.
На відстані губи гарячі зустрілись.
І я Вас шукаю у світі і кличу –
Дарма, що знайомі ми тільки в обличчя...