вірші

Червневий день почався. Вже світає.
Ти сну тривожного іще хапаєш слід.
Так, як колись, вже нині не літаєш.
А так, немов осмислюєш політ.

День змінить ніч і знов наступить ранок.
І знов до Бога – день благослови.
Спасибі і за ніч, і за світанок,
І за росу веселої трави.

За гуркіт за вікном і за дерева,
Що, звично відкриваючи пейзаж,
Ступають слід - услід за млосним мевом,
Собою визначаючи візаж.

І раптом все відразу яскравіше –
Заплющиш очі і розплющиш знов –
І захлинешся світлом – сонце вийшло!
Ти захлинешся світлом – це любов!

Що день насущний принесе – не знаю.
І знов до Бога – день благослови.
І небо все – від краю і до краю –
Заллється світлом і кивне – живи...