вірші

Я прийшла з глибокої висі.
Я люблю такі вояжі.
Я не вмію тут берегтися.
Господи, мене бережи!

Виживуть Твої бережені.
Знають, що робити, вони.
Господи, люби прокажених.
І скажених теж сохрани.

Мусять бути страдники й гої
На Твоїй маленькій Землі.
Я прийшла, щоб випити горе –
Ти підніс цей напій мені.

Так підносять милому гостю.
Вічність гостюватиму? Мить?
Упокоїш тут мої кості
Й знову забереш мене жить.

Пилом розвіватись космічним,
Вічних доторкнутись блаженств.
Вічні й відлітають, як вічні.
Їх лише Господь береже.