вірші

В це коло я ввійду.
І полум’ям шаленим
Підніметься до неба
По контуру вогонь.
І погляду мого
Не розгадати ребус
На мовчазного клена
Сорочечку руду.

Який осінній день!
Які чудові барви!
Щемить життя людського
Короткочасна мить.
І серце теж щемить
Залежністю від всього.
І борсатися марно,
Коли воно – мішень...