вірші

Тиша. Тиша. Я не чую звуків.
Їх немає. Більше не приходять.
Вільні і душа моя, і руки –
Віршів нині аркуші не родять.

Як поля, незорані й забуті.
Зорані й не вкинута зернина.
Ще й морози все скували люті.
Ще й чужої пісні звук не лине.

Навіть не депресія, а тиша.
Просто тиша – чиста і безплідна.
Чути, що я дихаю ще лише.
Чути, що душа німа і бідна.