вірші

Ці маленькі будинки у місті
Між вихлопів гарі,
І асфальту смола
Накипіла у їхніх садах,
Наче дим із товстої сигари,
Котру хтось, мов для сміху,
Встромив колись в вальмовий дах.

Притрусило сніжком,
Ніби манною з неба, бруківку.
Що їм бачиться в снах,
Білим вишням в зимовім саду?
Що пташки відлетіли у вирій
І навіть поштівку
Надіслати не вміють сюди,
Де їх ждуть, до ладу?

Як їм в теплих краях,
Коли в сумі січневої тиші
Все живе тут поснуло
І щемко чекає весни?
Вони в небі осінньому
Щось, відлітаючи, пишуть,
Але начерки крил
Чомусь мало відтворюють сни...