вірші

Цей вечір, мов юнак –
Глузливий і зухвалий –
Не зняв переді мною
Крислатий капелюх.
І сум цей, ця печаль,
Прийшли дев’ятим валом
І вдарилися в мене,
Та так, що світ оглух.

Та хто ж бо захистить
Це полум’я тремтливе
Від свічечки малої,
Що я тепер свічу?
На що це схоже все,
Чим плачу я, –
На зливу?
На чайку, що ячала
Отак, як я ячу?

Тоненький обідець
Малюсінького блюдця...
Виблискує сріблясто
На нім тужавий віск.
І в хорі голосів,
Що рвуться з мене, рвуться,
Вчорашнього вогню
Легенький чути тріск...