вірші

Такий собі звичайний чоловік –
Перевернув і врятував мій світ.
Можливо, він подовжив навіть вік,
Хоча б на мить, як не на кілька літ.

І то вже вдячна я йому за це.
Мені вже легше по життю іти.
Так мало треба: подихом в лице
Маленький дотик – дотик Доброти.