вірші

Щира посмішка друга – таки подарунок.
Дивовижний душі незрівнянний цілунок,
На якому, можливо, й тримається світ.

Я простягнену руку легенько потисну,
Я затримаю руку в руці ненавмисне, –
Просто добре і тепло руці у руці.

За краплину тепла треба дякувать долі.
Я спиваю тепло усім серцем поволі, –
Світлий трунок лишає тепло на вустах.