вірші

Приснився танець навкруги вігваму.
І спека, наче холодом пройма.
І я німа. І світлі вікна храму.
І в ньому ти. Але тебе нема.
Якісь пісні у ритуальнім колі.
І мова незнайома, не твоя.
І наче я танцюю мимоволі,
Й шаман священнодійство сотворя.
Товче у ступі висушене зілля,
Чи сон-траву, чи сріблосій-полин.
Чиє й нащо справляється весілля?
Кому й за віщо цей зловтішний кпин?
Тамтаму звуки гірші тарараму.
І заклинання із твоїм ім’ям.
А я німа. Дивлюсь на вікна храму,
В якому ти і де тебе нема.