вірші

Плакала скрипка, схлипуючи – довго-довго.
Слухала квітка її – сумно-сумно.
Капала з квітки роса – рясно-рясно.
Песик дивився на квітку – вірно-вірно.

Бджілка збирала нектар – ловко-ловко.
Танцювали краплі дощу – хвацько-хвацько.
І вбирала вологу земля – спрагло-спрагло.
І потічки дощу дзюркотіли – срібно-срібно.

А на серці у мене було – дивно-дивно.
А на серці у мене було – гарно-гарно.
Ніби дихать навчилася я – вільно-вільно.
І сміялась від того, і плакала я...