вірші

Під розлогою тінню ялини
не росте трава,
тільки гола земля,
тільки мертва земля,
ані моху, ані грибів,
ані сонячного зайчика –
нічого немає.
Під розлогою тінню ялини
нічого немає.

Може, там виростає сум
швидко, наче дитина,
і на ніжки спинається,
і щось розуміє,
а нікого від себе
захистити не вміє –
нікого не вміє.
Під розлогою тінню ялини
нічого немає.

Може, там ховається радість –
огортає себе волоссям,
закривається хтивою шаллю,
пізнає себе, як промінчик світла
у відкритих очах пізнає,
а служити усім не хоче –
нізащо не хоче...
Під розлогою тінню ялини
нічого немає.