вірші

Ніжними губами доторкнувся.
День зіскочив, вечір залишив.
Доторкнувся, розбудив і збувся.
Серце, мов м’якушку, розкришив.

Ніжний, теплий, добрий, кароокий,
Де ти був так довго, де ж ти був?
День зіскочив, тихий і високий,
Вечір нащось біля нас забув.

Доторкнувся ніжними губами.
Музику чи слухав, чи будив.
Душу, що сховалася вігвамом
Між дерев високих, розбудив.

Нащо цілував мене, навіщо?
День зіскочив, темрява німа.
Цілував, мов доля, спрагло й віщо.
Мов недоля, міцно обіймав.

Ніжними губами доторкнувся.
Музику застиглу розбудив.
Світ підслухав музику й здригнувся.
І мене, нарешті, народив.

Я живу і ти в мені не збувся.
Спогад, дивний спогад залишив.
Ніжними губами доторкнувся.
Серце, мов м’якушку, розкришив.