вірші

Не хочу на руїнах будувати
Ні дім, ні щастя, ні любов, ні храм.
Не хочу вже нічого руйнувати –
Хай буде все, як є. І вже дарам,
Що їх життя пошле, найбільше рада.
Хай буде це хоч посмішка чиясь.
Така вже в мене є сьогодні правда –
Живи, радій, і мучся, і карайсь.

Моє лиш те, що вже мені належить.
Нічого, що належало комусь,
Не хочу я. Й від мене лиш залежить,
Що я візьму в життя й за що візьмусь.

Ось територія – мій дім, моя робота.
Ось почуття – мій син, мій син, мій син...
Оце і все. І вичерпалась квота.
Живи, радій. Нічого не проси.