вірші

Любов’ю за любов – і сміх, і гріх.
Якщо і платять так, то лиш одної миті,
Коли навкруг тьмяніє все на світі,
Щоб Всесвіт засвітивсь – ожити міг.

Його ніхто не бачить – тільки я.
Бо він лиш тінь – та світла тінь, прозора.
То він мені на землю сипле зорі –
Високою любов’ю окриля.

Високою любов’ю до життя.
Заламую до зір благально руки –
Світитись там, вгорі, - невже це муки?
І знов в собі шукаю каяття.

Я так люблю холодні ваші лики,
Далекі зорі, що розквітли знов.
Платити вам любов’ю за любов
Приємно так. І кожен день – Великдень.