вірші

Дорого, не закінчуйся моя...
Я пізно зрозуміла: ти прекрасна.
Як рання пташка весну вихваля,
Так я тебе. Іще топтати рясту
Мені дозволь. Я вдячна буду вже.
Хвилину кожну пеститиму ревно.

Не ріж мене відточеним ножем,
Не муч мене, не рань мене даремно...
А хочеш – рань...Та тільки ще веди.
Дорого, не закінчуйся так скоро!
Я знаю ціну крапельці води,
Ковтку повітря...Не веди лиш в морок...