вірші

Буде печеня,
Гра світлотіні, світла справа, темна зліва
І навпаки.
Запах з мангалу
Цурок вишневих, вина виноградного, спецій і м’яса
П’янить.
Ти таки справді навчилась вбивати, щоб жити,
Людино.
З прадавен, з прадавен, з прадавен,
З прадавен.
Але з давен тих змінилося в світі багато,
Є чим насититись,
Окрім горіхів, плодів і м’яких корінців
У руці.
Ти лиш незмінна, людино, в бажанні вбивати...
Пахне печеня –
Запах чудовий, листя злітає і, зависнувши,
Ледь шелестить...
Справді божественний день.