вірші

«Живи, тату, живи сам.
Ти ж хорошу жінку взяв...»
З народної пісні

Живи, мій тату, бог тобі суддя.
Коли вже й душу вистудиш по світу,
Коли уже відчуєш, як смердять
Тобі раптово наймиліші квіти,
Коли вже зможеш глянути углиб
І вздріти те, що час зробити із тебе,
Що замість серця – чи отруйний гриб,
Чи пустка, приколисана під небом, –
Коли таке неждане відкриття
Тебе колись примусить оніміти,
Тоді згадай, що мав колись життя,
В якому десь твої лишились діти...