вірші

Здалеку

Дивлюсь на тебе здалеку
Очима молодої ялиці.
Чи сосни, що дивує край шляху –
Ні сосна, ні ялиця,
Стоїть собі на взгірку заламана, але жива.
Зупинись.
Ти бачиш мене в дзеркалі?
А очі ув очі чому не підійдеш подивитися?

Говорю до тебе здалеку
Голосом гомінкої річечки.
Чи потічка, що біжить навперейми.
Ноги босі на камені,
Вода крижана та лагідна, натомлена, але чиста.
Зупинись.
Ти бачиш мене у дзеркалі?
Мусив би ту воду скаламутити...

Обіймаю тебе здалеку
Руками чарівними вітру.
Чи сонця вранішнього променями.
Аби тобі гарно було.
Вітер ще ніжний і сонце тільки трохи запльоване.
Зупинись.
Тільки не поспішай до сонця з ганчіркою.
Як ти його витреш, коли очам буде боляче дивитися?