вірші

Вечоре, прийди мені маєвом.
Попливем у Всесвіті мрій
І тихенько вдвох заспіваємо,
Брате-свате, друженьку мій.

«Сонце сяде в очерети,
Кликне мати вечеряти, –
Відгукнуся: йду вже, іду.
Гнівати не буду матір,
І мерщій піду до хати,
Бо як не піду – на біду.»

Я від пісні тихої скресну,
Але ти й тоді не питай,
Чом так швидко мчать мої весни,
Струшують на мене літа...