вірші

Уперед
Від смугастих стовпчиків,
Наче в рідний ліс по гриби,
Батьківщина штовхала хлопчиків
І везла їм услід гроби.
Аби стало на всіх і кожного –
І на того, хто ще шукав
Подорожника придорожнього,
Щоб прикласти в пустий рукав.
І на того, хто болем дивиться
І нікого вже не гука...
Повернутись...
Хоча б на милицях...
Доповзти б...
Хоча б на руках...
Пацанята...
Сивенькі хлопчики...
То над вами – хрести з труби...
Люди-людоньки, биті й товчені,
Не клепайте нові гроби...