вірші

Таємниця митця

В паризькій церкві Сен-Поль
у XVII ст. Луї Клод Дакен
грав на розібраному органі
(непояснений історичний факт)

...І тиша-тиша.
Звуки полились –
Такого дива досі тут не чули.
Молитва в ніжних звуках затонула.
Звучав орган.
Божественно моливсь...
Роти розкрили з подиву майстри,
І рвучко повернулися на пісню...
Відкрийся, підійди, скажи, хто ти,
І звідки ти прийшов у ранок пізній?
Бо щойно розібрали ми орган
І він пустий стояв на верхотурі...
Чи сам Господь, загрузнувши в боргах,
Пред людом плакав на клавіатурі?
...То грав митець.
О час, цю мить затям.
То солов’їна пісня серед раю...
А сторож присягнув своїм життям,
Що солов’їв під куполом немає...