вірші

Останній тролейбус

Розмитий сльозами весь бруд на салонному склі.
Ти вже не побачиш – навіщо розгадувать ребус:
Куди він везе і навіщо мене він везе
Від тебе навіки останній нежданий тролейбус.

Розтала на відстані згорблена постать твоя.
А що тебе душить, залишиться тільки з тобою.
Тролейбус рвонувся і в ньому рвонулася я
До тебе, до тебе назад зі своєю журбою.

Кому вона світить – притьмарена ніччю зоря –
Розбитий ліхтар, де шляхи наші вже розійшлися?
Остання в мені королева знайшла короля
В країні Безвихідь безвихідь, куди не поткнися.

Останній тролейбус помчав. А куди поспіша?
Останній тролейбус мене відвезе, куди треба.
І тільки змарніла й освячена болем душа
Тепер вже навіки лишилася там, біля тебе.