вірші

Накльовувався ранок голубий.
В квадрат вікна пухнасті голуби
Довірливими глянули очима.

Не знали ми, що за вікном зима,
Що вітер тішиться над нами обома,
На протягу бунтуючи дверима.

Не знали ми, що далі з нами буде,
Зима опале листя не розбудить.
Все, що було, далеко за плечима.

Не стало легше на душі мені,
Хоча й не голуб, ой не голуб, ні...
Дивився в мене чистими очима.

Ой, леленько, та звідки ж ти, зима?
Щось є, щось буде, та чогось нема...