вірші

Глисандо

Коли небо зливається з морем
І ніякої зовсім межі,
І прибій, і гроза тоді хором
Мені страх вивертають з душі,
То давно вже розучена плакать,
Я розмазую дощ по щоках,
І підстрибують чайки і бакен
Чи на хвилях морських, чи руках.
І ковчег підібрав мене Ноїв.
І замислилась пісня моя.
І не стало мене кам’яної.
Тільки жінка лишилась. Не я...