вірші

Як химерно, чітко, темно
На сніги упали тіні.
Я засліплена промінням,
Що опісля заметілі.

Я засліплена любов’ю,
Що цвіте в душі, мов квітка.
Хто сказав, що взимку тепло
Не буває так, як влітку?

Взимку навіть все світліше,
Урочистіш, яскравіше.
А якщо минає свято,
Значить, скоро прийде інше.

Я засліплена любов’ю –
Сяйвом дня і сяйвом ночі.
І не хочу прозрівати –
Довше, більше сяйва хочу...