вірші

Вип’ю очима, вустами й долонями –
Ти – моє диво.
Жилка пульсує гаряча над скронями
Тихо й щасливо.
Губи твої – моє пекло вогненне –
О, твої губи...
Ночі без днів і без ранків шалені
Блискавки любі.

Вип’ю очима, вип’ю вустами
Тіло жагуче.
Спрага всесильна, спрага нестямна,
Спрага пекуча.
Ночі, мов блискавки, в морі, у штормі –
Ось хто ми – хвилі.
Хвиля до хвилі падає й горне
Море всесильне.

Вип’ю очима, вип’ю вустами
Губи і очі.
Руки, мов змії, над твоїм станом –
Шаленства хочу!
Ночі шаленої, ночі бурхливої –
Блискавки-ночі.
Чайками білими низько над хвилями –
Моря хочу!

Моря у штормі з валом дев’ятим –
Крикнули чайки.
Тиша. На хвилях ми розіп’яті –
В простір відчальмо.
Далі від берега тіло бурштинове
Воду розітне.
Сяйво від тебе – очі хустиною –
Сліпну я! – витри.

Море всесильне, море шалене,
Море бентежне...
Боже, кажу тобі, – бог ти для мене.
Й щастя безмежне.