вірші

Це буде велика, прекрасна і світла любов.
Це буде чудова сторінкою кожною повість.
І чиста-пречиста, сніги сьогоденні немов.
Печалі сніги замели – лише щастя натомість.

Кажу це у ніч, що настала опісля Різдва.
Ці пагорби снігу, оця білизна його, святість...
Притишену землю сніги так казково сріблять.
І радість на серці. І, дякувать Господу, радість.

Дивлюсь на сніги і твоє вимовляю ім’я.
І так, як у юності, в грудях накочує хвиля.
Отак неймовірно і спрагло люблю тебе я...
Отак незбагненно, так молодо-молодо, милий...