вірші

Пізня любов може бути
І перша, й остання.
Пізня любов красивіша,
Й сильніша, й простіша.
Пізня любов водночас
Незбагненно складніша.
Пізня любов і солодша,
Й гіркіша, ніж рання.

Терпко на губи,
Мов терен розчавлений, хвиля
Спраглої ніжности –
Ох, і густе ж це вино...
Як мелодійно-тужливо-щемливо
Щось квилить
В серці, в душі, у мені, у зимі –
Все одно.

Світ цей старий,
Наче дерево поруч дуплясте.
В щасті й дерева
Так довго-предовго живуть.
Пізня любов загортає,
Як в ковдру, у щастя.
Хмари по небу,
Мов очі щасливі, пливуть.

Так вже повільно блаженствують
І, ясноокі,
Граються, доки
Якась у безодню пірне.
Я, мов блаженна,
Всміхаюся в небо високе –
Пізня любов
Повернула у юність мене.