вірші

Красиво. Сіро-біло. Сніг мете.
Така хурделиця, що і не видно снігу.
І тільки видно, на дахи як ліг він.
Я ледве вирізняю те чи те

В приємнім акварельнім краєвиді.
Яка розкішна сірість! І туманом
Сторінка перегорнута роману –
Земля – це книга, що завжди відкрита.

Я за красою скучила. Зима
Мені її сьогодні вже дарує.
І вдячно, без манірности, беру я –
Такого дива в мене ще нема.

Учора був такий щасливий день –
Красивий, сонячний. Сьогодні теж красивий.
Але по-іншому. Той сонячний, цей – сивий.
І я так сяю – не як сонце ледь.

Бо я закохана – безмежно і в усе.
В хурделицю, в красивий день, у тебе...
О, як мете! І де земля, де небо?
Які сніги зима мені несе!