вірші

Чи передмова мене мучить?
Рядки із вірша на листі?
Я двічі дерлася на кручу
В своїм житті.

Я завжди знала, й нині знаю,
Що небезпечний цей карниз.
Та йшла по самому по краю –
Й зривалась вниз.

Але тоді, як біля дому
Тобі я малювала сад,
Ти захищав мене від грому,
Сто яблунь висадивши в ряд.

Але тоді, як абрикоси
Вже зацвіли в твоїм саду,
По стежці вниз, простоволоса,
Біжу легка, щаслива, боса –
Це до ставка я так іду.

На стежці камінь кольоровий
Ти візерунками складав –
Так вірші пишуться – (до слова), –
Яка в ставку жива вода...

І я прошу – насадиш лілій –
Красивих, гордих і німих...
І лише білих, білих, білих...
І, може, подаруєш їх...

А втім, я згодна насадити
Тих лілій у ставку й сама.
Мені неважко їх створити...
Піди, поглянь – ростуть? Нема?

Нема? Чудово. Буду мріять
Про тебе, грішнику святий,
Що ти букет із білих лілій
Колись та зможеш принести...