вірші

Якщо цей дощ — продовження сльози,
То хай іде, аби не скам’яніла.
Я, наче мул в старому руслі Нілу, —
І животворна мов, але лози
Я виноградної вже виростить не здатна —
Не вистачає сонця і тепла.
Отож задовольнюся благодатним
Зерна плеканням. Щоб вогонь дотла
Та не спалив моє стебло дозріле,
Я не впущу до себе той вогонь.
Хай палить те, що вже негодне й пріле,
Але стебла не зачіпа мого.
Але якщо впаде тут іскра Божа
І стане все в мені палить дотла —
Хай палить все. Бо іскрі Божій можна.
Й мені дістанеться хоч трішечки тепла.