вірші

Я падаю, піднявшись, мов лоша, —
Вставати треба, що там вибирати.
Як страшно, що готується душа
Прийнять нове кохання, наче страту.

Боїться, що накриє, наче вал,
Дев’ятий вал морська прикотить хвиля
І перекосить правильний овал
Обличчя віри вистражданим штилем.

І що отам, в безодні, в глибині,
Іще гіркіші ждуть розчарування.
Душа молилась: о, пошли мені
В житті довічний захист від кохання...