вірші

Я надто знаю ціну слова,
Я знаю, як його шукать.
Як вибирати із полови,
Як падати у прірву знову,
А потім в небесах шугать.

І завжди бути пілігримом,
І ноги стоптувать до ран,
І відшкрібать, немов від гриму,
Легке співзвуччя, тобто риму,
А то й душі миттєвий стан.

І я знаходжу, я радію,
Щаслива думка зміст жене.
Удача, все-таки, подія.
Тож так, як довгий дощ, надійно,
І заколисує мене.