вірші

Вирішуй, куди йти тобі — чи в гори,
Чи в сизу хащу?
Чи падати прожогом в пінне море —
Питаєш, нащо?

А раз питаєш, значить, не пірнеш
І ліс минеш ти.
Нема твоїм щобщосьневийшло меж —
Такий, як решта.

Коли б ти знав, яка набридла гра —
Тебе вдягати в лицарські лаштунки.
І вийдеш ти із-під мого пера,
І все так струнко.

Коли б ти знав, що справжній інший ти —
Такий, як вата.
На тебе важко навіть вішати
Несправжні шати.

Що весь ти вигаданий, мов герой казок
Щонайдобріших.
Хоча б зіграй мені його разок.
А втім...вирішуй...