вірші

Усе навалилося якось відразу —
Складні негаразди, незгоди, образи.
І в чорному світлі безлистого саду
Немає надії зустріти розраду.

Сьогодні спіткаюсь на кожному кроці.
Жива, бо на світ народилась в сорочці.
Та день ще не зовсім кінця добігає,
А я вже не знаю, чи вижить снага є.

Усе переплуталось — недруги й друзі.
А я, якщо й зрадила, зрадила музі.
Тепер намагаюсь її повернути
І вичавить влитої рештки отрути,

Яку я влила, щоб покінчити з нею,
Мені найріднішою, тільки моєю...
О, подруго вірна, і справжня, й єдина...
Важкою сьогоднішня видалась днина.