вірші

Усе дорівнює нулю. Якщо по-чесному. По суті.
Уже колись було усе зруйноване й усе забуте.
І ті, нам пам’ятні, віки, всі, як один, жорстокі й грізні,
Колись забудуться і це не реверанс в бік нігілізму.
Нічого вічного нема і, якщо це закон природи,
Якщо усе на цій Землі незмінно має антиподи,
Якщо ми мусимо життя своє пов’язувать зі смертю,
То, значить, хтось відміряв строк, коли усе це буде стерте
Із величезної Землі (такою нам вона здається,
Насправді ж в Космосу вона десь на долоні б’ється серцем) —
І, може бути, Космос той, як зупинити серце, знає.
І цю найбільшу таїну від нас поблажливо ховає.
А, може, кульці, як і нам, існує вік біологічний...
Усе дорівнює нулю. Якщо по логіці космічній.