вірші

Та що ж ви всі на фоні огорож?
Приваблює мереживо з металу?
А то б з якого дива ви тут стали
Фотографів шукати для вельмож?
Ви є вельможі. Ви поети знані.
Столичні, різнобарвні, молоді.
Вас Бог талантом кропить при ході,
Такій вальяжній, як і личить знаті.
Та це тепер. А ті, колишні, фото —
Якраз вони на фоні огорож, —
Де ви іще не схожі на вельмож,
А лиш на хлопчиків, покритих творчим потом, —
Вони мені рідніші, бо й слова
Рідніші там. І стрітися очима
З людиною, яка іще не чтима,
Якій ще рук не тягне булава,
Куди приємніше. І я вас тих ціную.
А нинішнім я шану віддаю.
І пісню ледь притишивши свою,
Я в хорі теж співаю «алілуя!»