вірші

Ніч у місті, тривожна й жалісна,
Додивляється млосні сни.
Ми виходимо вдвох та нарізно
Привітатися до весни.

Ні пучечка розквітлих пролісків,
Ані сонця в руках нема.
А між хмарами є. Та болісно
Їх ревнива зима трима.

Мружу очі, немов з темниці я,
Від озону хитаюсь я.
В чорну магію втаємничена,
Що шукаю в оцих краях?

Ти веселий і ти осяяний,
І весь простір по праву твій.
Перелеснику, незвичайний мій,
Ти не лести, а вітром вій.

І розвіються коси парусом,
І підніметься голова,
І літатиму ген за пралісом,
Й прошепочеш ти: ожива.