вірші

Не все так буде...
Бачиш, Божий храм. І ці слова написані при вході.
Хто б ти не був — чи праведник, чи хам,
Не змінював, чи змінював ти лодій,
Як плив сюди, до входу в храм оцей,
Життєвим морем, джерелом життєвим,
Але цей напис б’є тобі в лице —
Ти думаєш. І це лиш є суттєво.
Ти думаєш: щасливий я єси.
Все в мене склалося сьогодні якнайкраще.
Я вільний від недуги і яси,
Я ситий, я в теплі і не пропащий —
Не все так буде...Може, не завжди?
Не все так буде — знову каже напис.
Чому, питаєш ти, чому, зажди,
Я ж рухаюсь, я ж ще не на канапі?
Не все так буде...В зовсім інший день
Приходиш ти до брами храму в горі.
Ти прагнеш власних з Богом одкровень,
Ти ниць, ти є смиренник, ти в покорі —
Не все так буде... І з усіх утіх,
Що можеш мати в чорні дні ядучі,
Ти прагнеш в Бога замолити гріх
І прагнеш попрохати, щоб не мучив
Жорстоким, всюдисущим каяттям,
Щоб захистив від колупання рани,
Щоб він хоч щось зробив з твоїм життям,
Щоб ти не брів навпомацки ярами...
Не все так буде...Пам’ятай про це.
Ще більше в радості великій, аніж в горі.
Не все так буде...Дивишся в лице
Своїй всевладній і всесильній долі...