вірші

Можна загорнутися в сніги,
Так, як загортаються у тишу.
Лютому чекання до снаги —
Він вже весну у собі колише.
Вірю я, що холод у душі
Зникне, присоромлений коханням.
Ви мені щось добре напишіть —
Я забула вже, коли востаннє
Хтось мені писав такі листи,
Щоб від них палала я, мов свічка.
Зцілення рецепт такий простий —
Зцілення від болю — темна нічка,
Лист шалений, квітка на вікні,
Лютий за вікном про щось бурмоче...
Напишіть, мов світло увімкніть.
Як засяють дивно мої очі...
Не лякайтесь. Страшно не любить.
Не лякайтесь. Може, то востаннє.
Що ми з Вами можемо згубить —
Вечір? Ніч? Смеркання чи світання?
А для мене знати Вас чи ні
Означає бути чи не бути.
Ох, мете, в знемозі очманів,
Ох, і очманів шалений лютий...
Добре, що летить пухнастий сніг,
Мов майбутніх почуттів знамено.
Ось сидить найкращий чоловік.
Мов світанок, дивиться на мене.