вірші

Моє малесеньке дитя,
Моє беззахисне стебельце!
Якби ж було твоє життя
Осяяне великим серцем.

Своїм великим і чужим —
Вірніше, не чужим, а іншим.
Аби щоб доброти межи
Ти, добрий, ще ставав добрішим.

Так хочу я, щоб обминув,
Щоб не зустрів ніде підлоту.
Достоту, як в земнім раю.
Як в лоні матері, достоту.

Дитятко, миле і святе,
Моє беззахисне стебельце...
Воно мужніє і росте,
А в мене завмирає серце...