вірші

Мій хлопчик вищий мене майже вдвічі.
І, мабуть, вдвічі збільшився мій відчай.
Я з кожним днем усе нещасливіша.
Й тебе немає і не буде більше.

Наш син мужнішає — він так на тебе схожий.
Запитує, чи ти впізнав би. Може,
Зблизька впізнав би? —він питає в мене.
Я чую, як пульсують мої вени,
Наповнюючись відчаєм суровим...
Щоб відповісти, не знаходжу слова.