вірші

І лиш сумні події, миті, дати.
Планета вся — то місце для страждань.
Немов хтось людство посадив за грати,
Де кожен має все, аби страждати,
Де кожен буде, мов лимон віджатий,
Де океани створені з ридань.

Де радість є, але скороминуща,
Де кожному його наступить час,
Де вміє плакати усяк на світі сущий —
І бідний, і добряк, і загребущий,
І непомітний вміє, і значущий, —
Страждати випаде тут кожному із нас.

Тут кожному лаштується могильний
Смертельний холод — тобто повний крах.
Тут кожен, хай міцний він і стожильний,
Розпоряджатись долею не вільний.
Він раб твоєї сили і свавілля.
О, Господи! Ти є любов... і страх.