вірші

Але ж, але... Який чудовий світ...
Закований у побуту кайдани,
Він вже людей не водить на майдани
Багато літ.

Для мук ми богообраний народ
З біблейським, не язичницьким терпінням.
І не збагнути, де його коріння,
З прадавніх вод.

Які творить спроможна чудеса,
Як під час світу створення, так само,
Благословенна в вічність небесами,
Оця краса.

Краса врятує світ, допоки він
Сам по собі, від Бога, є красою.
Допоки ще не скошений косою
Космічних війн.