вірші

Згорають мокрі дрова у печі.
Стікаючи сльозами, все ж, згорають.
Присяду на канапу тихо скраю
Після спектаклю зразу уночі.

Вогонь ще танцюватиме не раз
Смішний танок старого Арлекіна.
А в мене ще тремтітимуть коліна.
Я довго буду думати про Вас.

Кладу перед собою чистий лист
І чую музику – це, мабуть, Ференц Ліст,
Бо музика не прип’ята й шалена.

І зорі по щоках моїх течуть.
Зіщулилась в куточку Мельпомена.
І павуки їй там намітку тчуть...