вірші

За народною піснею

Наливайте, батьку й мамо,
Меду аж по вінця...
Хай не стане мені доля
Нездійсненна зріться...
Заплуталась...
А чи зможу
Розірвати пута?
(Заспівайте-но, друженьки, –
Щоб любов забути).
Не втішають, не рятують
Подруги від згуби...
Грайте, грайте, музиченьки! –
Щоб мовчав нелюбий.
...Ой, не треба, музиканти,
Ятрить мої рани:
Рано мою русу косу
Розплітати, рано...
Кину квітку весільную –
Загублюся в полі, –
Не стану я зрадливою
Синьоокій долі.
Хай далекій,
Хай примарній,
Нездійсненій долі...
Де ти, де ти, мій коханий?
Свище вітер в полі...