вірші

Яке блаженство – вже забутий дощ,
Цей дощ нічний в твої засмаглі вікна,
Нарешті, ввірветься.
І спрагло, й безсоромно
Ти віддаси йому усю себе –
Дощу чи вітрові.
Скажімо так – стихії.
Шалений вітер на колишню ніжність...