вірші

Вогонь із-під золи...

Вогонь із-під золи – все справжнє, достеменне,
Така моя любов – вогонь із-під золи.
Це дивне почуття ще горнеться до мене,
Маленьким світлячком живе серед імли.

Я думала: це сон – отак багато значить,
Що ти у мене є – я думала: це сон...
Проснусь, а на обличчі грайливо скаче зайчик –
Він сонячний, він справжній, він є – моя любов...

Ці сльози на щоках – від щастя чи від вітру,
Ознака, що жива я – ці сльози на щоках.
Привітно глянеш ти – і я ті сльози витру.
Вогонь із-під золи горить не по роках...

Гори, вогонь, гори – не затухай, мій огне!
Прекрасний, мов життя – тож до життя й зови.
Ти – наче загадковий, незнаний ієрогліф,
Самій незрозумілий – вогонь із-під золи.